Олена Черниш

Tue, 02 Mar 2010 22:44:56 GMT

мені в перший день весни на пошту надіслали прекрасне: "весна - всего лишь напоминание о том, что вот уже два месяца прошло с нового года, а вы нихрена не сделали".
ми в школі коли вчилися, у нас був найулюбленіший тост - "вип"ємо за адекватне сприйняття дійсності!"
отож. за адекватне сприйняття дійсності :)

мммм, які штуки :)

Tue, 19 Jan 2010 13:25:41 GMT

а я вам нового френда знайшла)

Fri, 08 Jan 2010 19:47:27 GMT

тут один мій знайомий створив собі нарешті жж. знайомі ми тільки онлайн, але тим не менше)
жж існує менше тижня, але вже цікавий, тому піарю з чистим сумлінням: anysite
(сам він веб-дизайнер з москви, малює сайти. от почав жж (російською, якщо комусь принципово) про різні цікаві штуки. загалом, як я зрозуміла, там плануються публікації про все те красиве, що можна бачити, - від живопису до промдизайну. )
за два дні вже вcтиг настрочити пост про дивні будинки і пост про екcлібриси. думаю, далі буде більше.
коротше, якщо сподобається, - френдіть)

подобається тест. і взагалі ця теорія, до речі, теж)

Sat, 02 Jan 2010 14:27:38 GMT

Тест на соотношение Родителя, Взрослого и Ребенка в структуре личности

Ваши результаты:

Ребенок (Ре): 28%
Взрослый (В): 46%
Родитель (Р): 25%


Ре	В	Р

Пройти тест

Fri, 01 Jan 2010 15:33:22 GMT

таке враження, що мій новий рік - зачароване свято. імовірно, за стільки років можна було б звикнути і змиритися, що це єдине свято, яке ніколи, ніколи, ніколи не проходить у мене нормально. обов"язково відбудеться щось - від мене незалежне і абсолютно неочікуване, - що пересре мені, я перепрошую, всі позитивні враження, скільки б їх не було.
вже років 7 поспіль кожен мій рік має якийсь ідіотсько-жахливий початок.
єдине, що радує, що принцип "як нр зустрінеш, так і проведеш" для мене теж не справджується.
*це я вам вирішила розбавити позитив у френдстрічці. соррі якщо шо:)*

просто так. картинка сподобалась))

Wed, 30 Dec 2009 02:34:45 GMT

*про всяк випадок: в цьому журналі не буде підсумків року, ггг*

львів.jpg

Mon, 28 Dec 2009 15:25:49 GMT

традиційно фотографували собори кривими руками))
раз:

два:

от чувак, що винайшов керосинову лампу, каже іншому чуваку, що разом з ним винайшов керосинову лампу (він внизу сидить, його не видно), що керос скінчився:

в галереї "Зелена канапа" виставка різдвяних штук:

на дахах міста теж виставка різдвяних штук:

за рогом Домініканського собору цілуються:

ну, леви, а шо...

патека-музей (не питайте, навіщо ці пристрої, не знаю))

це теж аптека-музей. вони все знали))

біля ратуші вертеп:

львівські гвинтові сходи:

жертва техогляду:

жертва праці - жертвам безрообіття:

як виявилось, ця хрєнь - це залишки австрійського старого ліфту, яким піднімали вугілля нагору, у страих двориках вулиці Вірменської ще не таке є)

Личаківське кладовище:

Лчаківське кладовище ще (я не знаю, кому і з якою метою знадобилось стирати обличчя людей з 19 ст., але фотофакт):

теж там

польські військові поховання:

мажорна нота на завершення,

знов про роботу

Wed, 23 Dec 2009 03:11:45 GMT

кожен, хто вчив в школі біологію, знає, що головна функція пам"яті - забувати. тобто прибирати з "робочого столу" зайву і непотрібну інформацію. з цієї точки зору в мене погана пам"ять: я пам"ятаю дофіга абсолютно непотрібної інформації.
це я от до чого.
останнім часом на мене постійно кидається робота копірайтера. ну, це не основна моя спеціалізація, але мені ж не шкода) так от наслідком моєї копірайтерської діяльності є те, що я тепер реально розбираюся в біноклях (знаю їхні характеристики, основних виробників, типи і специфіку), розбираюсь в сумках під ноути фірми крамплер (сумки нічьо так, до речі)) - і ще в купі не потрібних мені речей.
і найфіговіше те, що я цю інфо довго-довго не забуду.

видавничий дім Ікс :)

Tue, 22 Dec 2009 21:55:06 GMT

от сьогодні мені скажено хочеться розповісти про одне з постійних місць своє роботи) ~~але реальних назв не буде, бо я партізан~~ п"ять років тому, будучи студенткою першого курсу філфаку і побачивши оголошення, що потрібен нереально кваліфікований коректор, я сміливо (божевільна, чесслово) пішла влаштовуватись нереально-кваліфікованим-коректором у Видавничий дім ікс. на питання про вищу освіту я чесно відповіла, що досі вчусь. на питання, скільки ж ви вчитесь (редактору явно хотілось залізти під стіл і там гиготати, але вона трималася), я чесно відповіла "вже два місяці". потім я хвацько відредагувала сім тестувальних сторінок якогось перекладного роману, і ~~нагиготавшись~~ мене взяли позаштатним коректором. за рік я вже була позаштатним автором, чим досі і займаюсь:) досі пам"ятаю, як я весело вичитувала на помилки набору і сканування перевидання Всеволода Нестайка, лежачи в Четвертій харківській лікарні (вона ж "нєотложка"). Батько тоді за умєрєнную плату організував мені окрему палату (бо як там по восьмеро в палаті лежать, - то легше одразу вмерти) і я весело розкладала роздруківки на підлозі і на ліжку, обставлялась кавою - а лікар, заходячи до мене на ранковий огляд, дивився на мене дуже підозріло (мабуть, думав, чи не перевести в психіатричне))) а ще я пишу і писала їм тонни учнівських творів (написала їх вже десь з півтисячі... загалом робота не надто інтелектуальна, але педагога з мене не вийшло, тому моє серце гріє думка, що діти переписуватисуть не повну муть, а щось мінімально адекватне.) досі пам"ятаю, як я писала товри для п"ятого класу. хоча загалом пишу для старших. стиль і синтаксис має бути відповідний. і от я, суровая тьотка, сиділа і писала про їжачка. аааа, про їжачка. ледь не збожеволіла) а ще було класно, коли начальник редакційного відділу мене не впізнав на львівському форумі видавців і жартома відмовився продавати мені якусь книжку, бо вона, мовляв, остання. аргумент "а нічьо, що я у вас працюю і робила коректуру до цієї книжки?" позбавив його дару мовлення хвилини на три. а ще вони надіслали мені на поштову адресу підписану від руки новорічну листівочку, за що я їх окремо люблю. і о погодє. завтра ми їдемо на кілька днів до львова) там обіцяють +6. а я плавати не вмію ;) ми вкрали у друзів фотоапарат, тому будуть фотки :)

амьоба в ефірі)

Fri, 18 Dec 2009 01:15:49 GMT

є в мене такий прикол. коли на вулиці те(мпература) за це(льсієм) стає нижчою від -15, в мене настає анабіоз) тобто йдучи вулицею я борюся з нудотою, запамороченням і намагаюсь не знепритомніти. частіше за все вдається, але були прецеденти) тому якщо ви десь мене відкопаєте з-під снігу найближчими днями, то... навіть не знаю, що. ну, щось вигадайте))

а ще дуже корисно буває гуглити неочевидне інфо про місто, куди їдеш. ми от до львову збираємось. я там була разів 3-4, ніби все вже знаю, але нагуглила купу нових чудєс! ) задоволена. все ж таки як гидко, що елементарну інфо про деякі невеличкі українські музеї чи галереї фіг знайдеш в інеті. якесь середньовіччя) на дату нашої поїздки обіцяють +5. от тобі і новорічні свята(( шопопало.

а от доктор shicot , якому я ірраціонально вірю, повідомляє, що шикарна ~~відмазка чого я істеричка~~ інформація про сезонну депресію накрилась) от шо каже: "Не смотря на все заметки и прочие "авторитетные заявления" вы должны знать: сезонной депрессии не бывает. Бывают сезонные обостренния хронически текущей депрессии, но так, чтобы человек заболел депрессией потому что зима, а выздоровел - потому что лето, не бывает и быть не может."

так. а зараз мені потрібна сила колективного розуму. побажайте, плз, своїм колеквтиним разумом, щоб: 1) мене не кинули з орендою квартири у львові, 2) мені вдалося впихнутись на позаштатну вакансію, на яку я впихуватимусь завтра вранці, 3) в мене згорнулась, розгорнулась і розклалась по поличках структура теор. розділу дисертації. бо я "інтуїтивно здогадуюсь" (с), але ~~мозгов~~ чогось мені не вистачає)

Tue, 15 Dec 2009 16:07:11 GMT

сьогодні, виходячи з під"їзду, чула як тітка впевнено говорила в телефон: "нет, ну что значит смертельная болезнь? ерунда. должна быть причина у человека, чтобы умереть. причина, да. а у нее есть причина? нет у нее причины умирать. вот и всё."
вот і всьо :)

загубила сережку сьогодні. згадувала павича... в яокму оповіданні павича було про загублені сережки? а?

Thu, 10 Dec 2009 19:13:43 GMT

"одна боль всегда уменьшает другую: наступите на хвост кошке, у которой болят зубы, - и ей станет легче" - сказав нам чехов. так от терміново наступіть мені на хвіст, бо у мене неможливо болить зуб.
а ще я сформулювала риси, за які я починаю ненавидіти людей, потім зрозуміла, що цими рисами наділені абсолютно всі, кого я люблю, - і заспокоїлась:)
зуби мудрості, які вирішили лізти в недоречний час, - це катастрофа.

дуеж зворушлива штука)

Thu, 26 Nov 2009 09:56:30 GMT

подивіться, я вам обіцяю, що не пожалкуєте!

Mon, 09 Nov 2009 04:44:34 GMT

давно це знала, але щойно остаточно переконалась. найприємніший для мене спосіб зустріти схід сонця - це його "провтикати" :) коли ти сидиш, щось робиш, пишеш, читаєш, думаєш, пишеш, пишеш, повертаєш голову від монітору вбік (бо плечі і шия тепрнуть) - а там вже майже світло, такі неоднорідні ранкові сутінки.. а ти й не помітила. ууууххх.

АПД: подумала, що естетика і філософська солодкість концепції "найкраще зустріти - це провтикати" багато чого стосується. от любов наприклад. радість від спостереження за зародженням і розвитком - воно канєшно. але от якщо просто розмови, якась необтяжлива теплота щоденного трьопу ні про що - або навіть просто нейтральна привітність, а потім ~~повертаєш голову від монітору~~ раптом розумієш, що все. сталося. ~~отступать некуда~~:) оце круто.
а ще коли зміна пір року. сідаєш в потяг в стрьомно-ранньо-весінньому харкові, а наступного дня виходиш десь на півдні, а там весна на повен зріст.

6:43. добраніч %))) *сподіваюсь прокинутись вчасно і не відчути "отак раптом прокидаєшся, а всі заплановані справи вже пройшли"* :)))

сувора правда життя :)))

Fri, 06 Nov 2009 00:38:55 GMT

вкрадено у dar_jan

Tue, 03 Nov 2009 22:10:54 GMT

у мене проблеми зі сприйняттям:) я не впізнаю людей. мені пишуть в аську, а я глибоко переконана, що це просто людина забула вимкнути і тепер хтось з колег чи домашніх по приколу зі мною спілкується. а виявляється, що ні, що це мене глючить)) ну, сталося один раз і сталося. але ж блін) мені в середньому раз на 20 повідомлень здається, що це не ця людина пише. і я ледь утримуюсь від того, щоб зателефонувати і спитати "це ти мені щойно повідомлення надіслала чи в тебе контакт не вимкнений і це хтось з домашніх приколюється?" іноді я не стримуюсь і у відповідь щоразу чую "Оо ну, я це тобі пишу, ти чого??" і так дуже часто, дуже-дуже часто. при тому що я добре відчуваю стиль писання людей і кілька разів сходу діагностувала приколістів, що писали з чужих аккаунтів. а тепер от якась напасть: своїх не впізнаю %)

актуальна література)))

Mon, 02 Nov 2009 18:29:57 GMT

дуже раджу всім, хто не є професійним журналістом, піти і почитати прекрасну книжку про механізми мас-медіа і подумати ~~головою~~ про високе;)

ще дуже раджу підручник з біології за якийсь там клас, де написано, що марлеву пов"язку треба прасувати кожні дві години і що вона не розрахована на фіз навантаження, і якщо як ідіоти ~~з розумними очима~~ бігати в ній весь день містом, то вона вдвічі більше шкодить, ніж навпаки.
~~хрю-хрю, блін~~

Wed, 28 Oct 2009 22:57:33 GMT

пізно ввечері біля зоомагазинчику навпочіпки сидить дівчинка-продавець, курить і розмовляє з великим дворовим псом. пес сидить поруч. через те що вона теж сидить, вони майже одного зросту, через те що в неї руда шкіряна куртка, вони майже одного кольору. побачивши покупців біля дверей, вона каже: "подождите минуточку, мы докурим" і, обертаючись до собаки: "хм. о чем мы говорили?"
___________________________________________________
коли я була мала, я візуалізувала читання так: людина сидить над книжкою, а над її головою напівпрозорий фільм, де ходять і діють герої книги. ну, мультяшна така картинка. вчора вночі уявила: от ми з ним зараз лежимо і читаємо, над його головою привиди з ісландських народних оповідань женуться за якимсь чоловіком ("Корабль призраков. Исландские что-то там, не помню точно название"), не встигають загальмувати і на льоту опиняються в залі маленького провінційного кінотеатру посеред соціалістичної Чехословаччини 50-х років з моєї книжки (М.Кундера "Шутка"). або Людвік з цієї моєї книжки посеред ночі вибирається з військової частини через дірку в паркані, в темряві прямує не туди - і потрапляє до стародавньої Ісландії, що утворилась над його головою з його "Корабля призраков" :)
___________________________________________________
не зважаючи на те, що мій список "я вмію робити" містить написання всього-чого-тільки-можна, фаєршоу, східні танці, ворожіння на таро, базу філіпінського фехтування, виготовлення хенд-мейд прикрас і інших штук і ще багато чого, мене постійно мучить те, що я ніфіга не вмію, просто тотально ніфіга не вмію. ну, взагалі нічого не вмію. це жах якийсь.

дивні люди. а я зла.

Mon, 26 Oct 2009 20:05:00 GMT

я тут переглядаю інтернет-магазини, які продають певні штуки. не так важливо, що саме я шукаю, але ж блін!
- є купа сайтів, де я тупо не розумію, куди натискати, щоб переглянути їхній асортимент (в мене нормально з руками і головою))))
- є сайт, де прайсліст виглядає як таблиця з назвами (назви всі однакові, звісно) умовно "шарфік 1", "шарфік2" ітд, праворуч ціни. щоб побачити, як ці шарфіки виглядають, я маю натискати на кожен і в новій вкладці дивитись. і закривати. це дуже зручно.
- є сайт, де я півгодини обирала річ, обрала річ, натиснула купити, мені на четвертому посиланні повідомили, що його нема на складі. тоді я методом наукового тика з"ясувала, що двох третин асортименту нема на складі. а те, що є, лежить в розділі з тим, чого нема. вже пофіг, що ти хочеш купити, але знайти речі, які тупо наявні, - вже нереальний квест. це дуже зручно.
- є сайт, на якому написано "28 товарів у розділі". я бачу тільки сім. хоч вмри. виявилось, що воно зверстано так, що товари в чотирьох колонках, всі колонки поїхали праворуч від екрану. доки я помітила скроллбар внизу, минуло півтори хвилини і три оновлення сторінки. це дуже зручно.
- є сайт, де чудовий асортимент і логічне меню. за три хвилини я виявила, що жоден малюнок не є посиланням. жодна назва не є посиланням. тупо картинки і під ними цифри. я так і не зрозуміла, як це придбати. це дуже зручно
- є сайт, де мені показали красивий малюнок з товарами на весь екран (не баннер, а заставку сайту). він не є посиланням, нічого крім малюнку на екрані нема. хвилину я шукала таємні дверцята, тоді знайшла малееесеньке посилання "пропустить заставку" в кутку. воно пустило мене на сайт. це дуже зручно.
- є сайт, де три меню. одне горизонтальне, одне бокове і одне якесь дивне вгорі праворуч. всі вони різні, але частково дублюються. я не розібралася, чому так і що з цим робити. це дуже зручно.
- є сайт, де пункт "як обирати те-то і те-то" в меню приводить на сторінку "Щоб дізнатися, як обрати те-то і те-то, перегляньте статтю "Назва"" - і посилання. це посилання приводить на сторінку Допомога, де ти кнтрл-ф шукаєш цю назву, бо інакше не знайдеш. ця назва веде на ще одну сторінку з посиланням кудись далі. я увійшла в рекурсію і капітулювала. це дуже зручно.
- є сайт, на якому форму "Пошук" я шукала пошуком по сайту, бо дизайн вражає))) знайшла. ліворуч внизу хтозна-де. це дуже зручно.
- є сайт, де на фото зображено "сукупності" товарів, назвемо це так. є багато розділів для кожного підтипу товару. якщо ти хочеш купити весь комплект, ти маєш збирати їх по різних розділах, рахуючи вартість набору на аркушику олівцем. це дуже зручно.
- я переглянула тридцять посилань, але досі не знайшла сайту не те щоб з тим, що мене влаштовує за ціною/якістю/виглядом, а просто сайт, яким я можу користуватись нормально.

йолкі-палкі, я хочу заплатити людям гроші, а вони не дають мені цього зробити. ппц.

АПД: я знайшла зручний сайт. дорогий, але зручний.
АПД2: отбой ))) на цьому сайті один і той самий товар зустрічається в різних розділах і коштує 150, 470 і 340 грн відповідно, залежно від того, з якої сторінки ти туди прийшов %) ридаю. шукаю далі.

подслушивать нехорошо:)

Sun, 25 Oct 2009 21:40:40 GMT

стою собі на балконі, восьмий поверх, але у дворі тихо, тому все чути. жіночий голос внизу, з надривом:

- Ань, ну вот что я влюбилась в него? как можно было влюбиться так? а? и до сих пор не отпускает, до сих пор! пять лет уже! ///я починаю співчувати. п"ять років це все ж багато, зітхаю, а дівчинка продовжує:///
я вообще не понимаю. как так можно?! это ж надо было... и не отпускает! пять лет я за ним замужем, а не отпускает!

я ледь з балкону не вивалилась)))) от же ж не відпускає людину))))

Thu, 22 Oct 2009 23:01:45 GMT

коли мені не дуже добре на душі, я видаляю випадкових друзів з контакту, застарілі телефони з мобільного й френдів, яких завжди пролистую не читаючи, з жж. і мені легшає.
сьогодні до мене дійшло.
це просто банальне "я хочу побути сама" з орієнтацією на віртуальність нашого з вами життя :))
мінус 32 вконтакті
мінус 27 в телефоні (типу я розумію, хто такі Оля.Луганськ, "Соболевський.УУУ" (реально, так і написано, "уууу" - чьо він "уууу"???)... а на телефонних контактах "Ужасний Алєксєй" і "какая-то девочка с футболками" мене пробило на істерику)) уявлення не маю, хто ці люди))
до жж не дійшла поки що)

Thu, 22 Oct 2009 20:58:26 GMT

найкраща в світі скоромовка, корисна не тільки для артикуляції, але й для настрою, така (мовою оригіналу):
еду я по выбоинам, из выбоин не выеду.

це з галузі тупого гумору, я розумію, але ж, але ж.. ))

жіночий писк :)

Mon, 05 Oct 2009 11:28:59 GMT

/чоловіки, сміливо гортайте френдстрічку далі/

усе ж є в світі жіночих речей предмети, які назавжди залишаться для мене недосяжними і незрозумілими.
от наприклад, домашні капці на підборах. але ж є такі у продажу, хтось же їх носить. ще я не розумію шкарпеток, де кожен пальчик окремо зв"язаний. ну, це ж незручно. хоч як розмір не добирай, однак це не зручно! чи в мене проблеми з анатомією ніг? а ще пачохи, вони ж чулкі, - в поєднанні зі спідницею. хоч я пробувала носити і раціонально розумію, що да, вони тримаються, але той рівень параноїй на тему "а раптом одна чулочіна кудись сповзе донизу" - о, ні, це не для мене.
все ж найбільше диво світової ~~науки і техніки~~ моди - це клатч. вони бувають такі красиві, що в мене просто руки тягнуться, але як з ним можна жити? ну, добре, уявімо собі, що людина приїхала на машині на богемне ~~бухалово~~ зібрання. та при собі хоч як тре мати телефон, гроші і ключі. і я не впевнена, що вони туди влізуть (хто бачив мої ключі?))) а взагалі-то тре з собою носити ще серветки, плеєр, гребінець для волосся велииикий, щось почитати, тренувальні пої, записник формату а5 і ручок штук двадцять, бо вони накопичуються, а викинути впадлу, пляшечку мінералки, різні штучкі на всі випадки життя і взагалі... а ви кажете, клатч. на мене нападає клаустрофобія, коли я зазираю всередину клатча :)

Ваша учетная запись используется на другом компьютере

Sun, 04 Oct 2009 21:31:20 GMT

а от мені QIP щойно повідомив, що "Ваша учетная запись используется на другом компьютере".
а що це може значити, якщо врахувати, що ніхто пароля мого не знає і з інших компів я аською вже сто років не користувалась, якщо взагалі колись користувалась...
тобто це може бути просто глюком чи це повідомлення _обов'язково_ значить, що такі да, десь використовується? вже можна починати параноїти чи ще почекати? :)

Sun, 04 Oct 2009 20:14:56 GMT

Which philosopher are you? Your Result: W.v.O. Quine / Late Wittgenstein There is no provable absolute truth. The way you see things is dependant on your language. Truths exist only within a language, and change as the language does. --This quiz was made by S. A-Lerer.
Sartre/Camus (late existentialists)
Aristotle
Immanuel Kant
Nietzsche
Early Wittgenstein / Positivists
Plato (strict rationalists)
Which philosopher are you? Quiz Created on GoToQuiz

знайшла у est_